- сторожування
- —————————————————————————————сторожува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сторожування — я, с. Дія за знач. сторожувати … Український тлумачний словник
сторожовий — а/, е/. 1) Який стоїть на варті, охороняє кого , що небудь. || Признач. для сторожування, вартування; який є місцем перебування сторожі. || Який несе дозорну або прикордонну службу. •• Сторожова/ моги/ла високий земляний насип при дорозі, на… … Український тлумачний словник
сторожовщина — и, ж. Плата, податок за сторожування кого , чого небудь … Український тлумачний словник
варта — 1) (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого / що н.), охорона, чати, сторожа; конвой, ескорт (зазв. для супроводу когось) 2) (оберігання кого / чого н.), вартування, чатування, чати мн. (перев. зі зброєю, у складі озброєного… … Словник синонімів української мови
охорона — I (оберігання кого / чого н.); вартування, варта, чатування, чати мн. (перев. зі зброєю, у складі озброєного загону); сторожування (перев. матеріяльних цінностей) II ▶ див. варта 1), захист 1) … Словник синонімів української мови